Зміцнів я серцем, Боже, я зміцнів.
Із вуст моїх хвала тобі i спів.
Не хочу я їх i вночі стулити,
Бо прагну дякувати i хвалити.
О пробудися арфо! Ліро, смійся!
Досвітня зіронько, прокинься!
Потрібно нам веселими піснями
Хвалити Бога поміж племенами.
Господнє милосердя більше неба,
Дає Він вірним все, що тільки треба.
А Божа правда досягає хмар —
I праведник отримає свій дар.
О Боже, піднесися — хай земля
На славу дивиться Твою здаля.
Твоєї ж слави світло неповторне
Нехай обніме землю i огорне.
Нас, Господи, з неправди визволяй
I обзивайся, i допомагай.
Усі бо знають, що Твоя рука
Для праведного добра i легка,
Що лише Божа сила i турбота
Відкриє душам вічності ворота.
Ти допоможеш, зміцниш на літа,
А людська поміч — суєта.
О, тільки не покинь нас, Боже,
Бо хто полюбить нас i хто нам допоможе?!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
